NK (Настя Каменских) - Кришталь

Хрусталь

И где ты, и где я, и где мы?

Одинокую оставил на краю Эдема.

И где мы, и где я, и где ты?

Запутал меня ты в своих тенетах.

Отпустить не можешь,

Падают слезы,

Яд на вкус, как миндаль.

Больше не по дороге,

В глазах моих росы,

А ресницы мои, как вуаль.

Хрусталь, хрусталь.

Звон, звон.

Где он, где он, где он?

Горный хрусталь.

Нам ничего не жаль.

Рассыпаются слезы,

Будто в священный грааль,

В мой бокал.

Горный хрусталь.

Все изменилось, к сожалению.

Танцую, будто я под гипнозом.

На мои глаза упала печаль.

Хрусталь.

Почему мы, почему я, почему ты?

Слова твои-мой яд.

Почему ты, почему мы, почему я?

Слезами от боли убегу я.

Отпустить не можешь,

Падают слезы

На мечтах моих сентименталь.

Больше не по дороге,

В глазах моих росы,

А ресницы мои, как вуаль.

Хрусталь, хрусталь.

Звон, звон.

Где он, где он, где он?

І де ти, і де я, і де ми?

Самотню лишив на краю Едему.

І де ми, і де я, і де ти?

Заплутав мене ти в своїх тенетах.

Відпустити не взмозі,

Падають сльози,

Отрута на смак, як мигдаль.

Більше не по дорозі,

В очах моїх роси,

А вії мої, як вуаль.

Кришталь, кришталь.

Дзвін, дзвін.

Де він, де він, де він?

Гірський кришталь.

Нам нічого не жаль.

Розсипаються сльози,

Ніби у священний Ґрааль,

В мій бокал.

Гірський кришталь.

Все змінилось, на жаль.

Танцюю, ніби я під гіпнозом.

На мої очі впала печаль.

Кришталь.

Чому ми, чому я, чому ти?

Слова твої - моя отрута.

Чому ти, чому ми, чому я?

Сльозами від болю втечу я.

Відпустити не взмозі,

Падають сльози

На мрій моїх сентименталь.

Більше не по дорозі,

В очах моїх роси,

А вії мої, як вуаль.

Кришталь, кришталь.

Дзвін, дзвін.

Де він, де він, де він.